Наркіс

Власне, про душу йтиметься в цій непростій театральній розмові. У ній відверто розкрито шлях людини до пізнання своєї душі та усвідомлення швидкоплинності часу. Від спроби філософствування в бочці до миті, коли бочка перетвориться на піщаний годинник і настане усвідомлення, що останні піщинки часу вже стікають – і час думати про Вічне. Тоді понесуться до небес ірмоси… Людина в ній проходить шлях від народження в коконі до омивання ніг, від намагання згорнутися від болю, як у материнському лоні, до сміливості розкласти руки для розп’яття.
Галина Канарська

Постановка — Володимир Кучинський
Художник — Володимир Кауфман
Костюми — Наталка Шимін