Хвала Еросу

Античність тут постає не у вигляді сліпих холодних білих статуй, а у вигляді живого різнобарвного світу, де хвалять богів і страждають з перепою, віддають шану земному й небесному, і живуть у повній гармонії трагічного та комічного, бо роблять усе з любов’ю. До бога, до глядача, один до одного та до театру.
Магія тамтамів та бубнів, летючий спів, пластика античних гімнастів, виноградний сік, живе слово живої античності, весь відкритий простір театру утворюють магічну, неймовірно складну багаторівневу структуру, щоб, переваривши її у казані вистави, явити нам суть простого: через вищу любов людина приєднується до божественного, до краси, і завдяки цьому отримує найвище щастя.
Катерина Сліпченко