Баланс

У школі вона була “сорок першою” – зайвою дитиною на зламаному стільці, яка вчилася балансувати, щоб не впасти. Через багато років ця навичка допомагає виживати на передовій.
“Баланс” – це відверта історія про війну поза межами чорно-білого пафосу. Поки “голос із неба” пропонує заспокійливі (чи не дуже) вправи на дихання та заземлення, дійсність випробовує героїв запахом хлорки, неякісними пакетами та складним вибором між почуттями і обов’язками. Тут важко відрізнити героїзм від абсурду і неможливо зрозуміти, де завершується чорний гумор, і де починається трагедія – та й не потрібно. Бо таке життя. Або смерть.
Зайняті балансуванням на межі, персонажі вистави сприймають реальність війни такою, якою вона є “тут і зараз”. Точнісінько так само вони розповідають про це і нам. Щиро, без прикрас. Без зайвої делікатності чи пафосу. Часом химерно, часом відсторонено, часом казково. Так, як вони це пережили.

Вистава присвячується Госпітальєрам і всім бойовим медикам – тим, хто щодня рятує життя, повертаючи світло туди, де панує темрява