ПІЗНАЙ СЕБЕ

300-річчю Григорія Сковороди присвячується

 Довгоочікувана балетна прем’єра до 300-річчя від дня народження великого філософа Григорія Сковороди. Унікальне дійство, що поєднує сучасну хореографію, хоровий спів та акробатичне мистецтво. Нового звучання сковородинівським сенсам надасть синтез електронної музики та оригінальна відеопроєкція.

Постановники:

Автор ідеї, лібрето та режисура – Василь Вовкун
Балетмейстер-постановник – Вадим Прокопенко (м. Київ)
Композитор – Дмитро Данов (м.Київ)
Хормейстер – Вадим Яценко
Художниця костюмів – Жанна Малецька
Художник відеопроекції – Олег Кіндратів
Художник світла – Олександр Мезенцев
Репетитори балету – Ігор Храмов, Тамара Левицька
Ведуча вистави – Оксана Голованова
Керівник проєкту – Василь Вовкун

До трьохсотлітнього ювілею українського філософа Григорія Сковороди, Львівська національна опера презентує модерний балет «Пізнай себе».

Наші витоки і сучасність, початок і кінець, народження і смерть, добро і зло, – сучасна постановка Василя Вовкуна, є квінтесенцією ідей та думок великого мислителя й демонструє, наскільки актуальними та позачасовими вони є.

Щоб робити добро іншим і відганяти від них зло, людина, за Сковородою, має пізнати добро та зло в собі навчитися переборювати зло. Істинне щастя людини – у ній самій, воно не в почестях, а в задоволенні найнеобхідніших потреб, тому треба намагатися досконало ПІЗНАТИ СЕБЕ і заволодіти цим щастям.

«Пізнаючи себе і навколишній світ, – вважає філософ, – людина самостверджується, розвиває свої природні нахили і здібності, обирає свій шлях і усвідомленою й «сродною» працею виконує своє земне призначення».

Дійство «Пізнай себе!» складається з чотирьох новел та творить воєдино наче монодичний твір, рух у колі за Сковородою:

· Роздвоєність особистості
· Пізнання себе через пізнання світу
· Пізнання свободи та обов‘язку
· Пересотворення у божественний вимір

Кожна новела, ніби соти у вулику, має подібну форму та доповнює одна одну за своєю суттю та змістом. Всіх їх також об‘єднує образ Гончара та гончарний круг. Він крутиться наче Земля, народжуючи із глини на очах глядача горщик за горщиком – нові покоління людей, сутність яких є незмінною, оскільки «весь світ, за Сковородою, складається із двох натур: одна видима, друга невидима. Видима зветься жива істота, а невидима – Бог. Ця невидима натура все живе проходить і утримує, скрізь завжди є, була і буде».

«Невидима натура» в дійстві – це сценографічне «недремне око», через яке відображається Всесвіт.

Невіддільним художнім образом всього дійства є музика Дмитра Данова. Театр вперше звертається до її нової форми – електронного звучання.

Найвиразнішими прикметами сковородинівського «барокового стилю», вважає Дмитро Чижевський, є антитетичність (поєднання протилежностей) і символізм. Саме вони стали основою для побудови новелістичної форми дійства.

Кожна із новел розпочинається давнім монодичним (одноголосним) церковним хоровим піснеспівом, містить тексти Григорія Сковороди, які супроводжує музика та відеоряд, що втілює вічність незбагненного і невидимого. Також у новелах представлені людські істоти, де одні прагнуть відірватись вище від землі та загалу, а інші – розганяють фальш та оману в часі і в просторі.

Кожна частина дійства закінчується хореографічною новелою, лейтмотивом якої є слова філософа:
«В цьому цілому світі я бачу два світи, що один світ утворюють. Світ видний та невидний, живий та мертвий, цілий та розпачливий… Отож, світ у світі є то вічність у тлінні, життя у смерть, пробут у сні, світло у тьмі, у брехні правда, в печалі радість, у одчаі надія».