Мій друг, чорний ельф

Квиток на цю виставу — машина часу у 90-ті. Тут по телевізору йде «Територія А», на вулицях продають жуйку Turbo і ти гуляєш з тим самим другом із дворіка, який знав тебе зовсім іншим.

Це був час, коли розвалилась одна безглузда імперія і наша раптова незалежність заповнювала легені разом із димом перших цигарок. Час, коли фільми не дивились, а переказували одне одному. Доступ до контенту був обмежений, але необмеженою була наша підліткова уява. Сьогодні ми — розбійники, завтра — ельфи та гноми. Палиця, яку ти підбираєш вранці, впродовж дня служить тобі чарівним посохом, рушницею чи хокейною ключкою. Хто ж тоді знав, що раз в ніколи й палиця стріляє? Що дитинство скінченне? Що дружба може зникнути? Що станеться війна?
Але ж, попри це все, ми — все ще живі і нас чекає (увага! спойлер) хепіенд.