ЧЕРВОНА РУТА
Прем'єра — 25 Квітня 2024
Акторський склад
- Володимир Дробот Марк
- Володимир (юний) Коркушко Олег
- Люда Каландарішвілі Діана
- Няня Міля Зюбіна Римма, Шепетюк Надія
- Мати Бонковська Олександра, Боровська Любов
- Батько Чеков Юрій
- Сестра Галя Євтушенко Анастасія, Калинюк Інна
- Сестра Оксана Галів Оксана
- Сестра Оксана, Жукова Цілик Єлизавета
- Софія Поліщук-Московець Наталія
- Толя Коржук Василь
- Поет Гаврилів Ігор, Глова Степан
- Жукова Цимбаліст Оксана, Мироненко Олександра
- Токар 1, Яшка, Львів'яни Каршневич Дмитро
- Токар 2, Штраус, Львів'яни Войтюк Андрій
- КДБ 1, Ректор медінституту, Чиновник 1 Сікиринський Олег
- КДБ 2, Декан медінституту, Нікалай, Чиновник 2, Лікар, Режисер вистави Норчук Олександр
- КДБ 2, Декан медінституту, Нікалай, Чиновник 2, Лікар Хвостенко Юрій
- Ведучий, Організатор, Звукорежисер, Львів'яни Пригода Олег
- Свєта, Ірина блондинка, Актриса Шумейко Марія
- Ольга Никончук Людмила, Самолюк Оксана
- Професор консерваторії Гарда Орест
- Режисер вистави Козак Андрій
- Художник вистави Білиць Ігор
- Художник вистави, Учасник гурту Московець Назарій
- Залицяльник Люди, Львів'яни Козлінський Богдан
- Секретар обкому Огородник Орест, Федорченко Олесь
- Артист вистави, Бігун Баліцький Василь
- Персонажі масових сцен, вони ж офіціантки, журналістки, вони ж медсестри Боймук Наталія, Далявська Галина, Мелеш Світлана, Коржук Юлія, Солук Мирослава, Шпеник Марта
- Учасник гурту, закордонний співак Гавриш Роман
- Львів'яни Пантєлєєв Володимир
Технічний склад
- Авторка Наталка Ворожбит
- Сценографія і костюми Заулична Юлія
- Балетмейстер Бусько Олексій
- Хормейстерка Явдошин Оксана
- Концертмейстер Сухий Вадим
- Диригент Мочурад Богдан
- Музичне оформлення Рудей Сергій
- Художник зі світла Березовий Руслан
Про виставу
«Червона рута. Автор слів та музики — Володимир Івасюк!» — прозвучало його ім’я на «Пісні року-71» і 21-річний хлопець з Кіцманя став композитором номер один. За миттєвою популярністю, тисячами листів фанатів та вродливими дівчатами, які шукали його погляду, від стороннього ока були приховані напружені творчі пошуки і пильне стеження радянської влади. Його піснями радянська Україна стала жовто-синя — він закохував у її Карпатські гори, бистрі ріки, зоряні ночі. Цього йому радянська влада не пробачила.
Він став спомином, нашою непоправною втратою. Брутальним змінився час. Чому ж сьогодні так сильно звучать його пісні? Код нації – кажуть одні. Невмирущий талант – кажуть другі. Геній української пісні. Це все так. А ще, прекрасною є його мрія юності – пошук загадкової гірської квітки щастя. Він вказав нам до неї дорогу – через щирість посмішки, тепло обіймів, вірність своїй українській землі.
Володимир Івасюк — завжди молодий у наших спогадах. А суцвіттями свободи розцвіла його музика у наших душах.
Обговорення
Поки що немає коментарів. Будьте першим!