АМНЕЗІЯ, АБО МАЛЕНЬКІ ПОДРУЖНІ ЗЛОЧИНИ

«АМНЕЗІЯ, тому що я ділив з тобою свої дні та ночі, але розповідав собі іншу історію…

АМНЕЗІЯ, тому що я відчував непереборне почуття до тебе, але більше говорив про свої маленькі імпульси…

АМНЕЗІЯ, тому що в глибині душі я був вірний, але скоріше б порвав собі горлянку, аніж визнав би це…

Чоловіків характеризує те, що вони відмовляються від власної долі. Вони віддають перевагу свободі. Але що таке свобода, якщо вона ні до чого не веде? Чоловіки більше вигадують свободу, ніж користаються з неї…

Моя АМНЕЗІЯ – це брехня для того, щоб повернутися і віднайти тебе».

Ерік Емманюель Шмітт

«ТЕАТР – це кожного разу інша історія. Навіть, якщо історія та сама. Вона викликає імпровізацію, аби залишатися живою.

ІМПРОВІЗАЦІЯ у цьому випадку – це і намагання максимально розімкнути структуру, рамки сюжету. Це жива історія не лише персонажів, але й її творців: акторів, режисера, автора. Це історія, розвиток якої передбачити не можливо…»

Н. Сняданко

Режисер-постановник – Володимир Кучинський

Художник-постановник – Володимир Кауфман

Художник з костюмів – Наталія Шимін

Пластичні етюди – Ольга Семьошкіна

Художник зі світла – Петро Гуменюк

Відтворюють події з пам’яті:

Тетяна Каспрук, Андрій Водичев

Андрій Козак / Микола Береза

Наталія Рибка-Пархоменко / Тамарі Ґорґішелі

Фото – Оля Дмитрів

За інституційної підтримки від УКФ