Ірина Остюк

Освіта: Львівський коледж культури і мистецтв, спеціальність “режисура та акторська майстерність”; Рівненський державний гуманітарний університет, спеціальність “культурологія та культурно-дозвіллєва діяльність”.

У театр я потрапила… свідомо.
Перше моє знайомство з нашим театром відбулося восени 2000 року. Я переглянула тоді виставу ”Поросятко Чок”. Пам’ятаю, як сидячи у глядацькій залі, я подумала – ”Як можна так майстерно володіють лялькою? Як цього можна навчитися? “. І ось, 1 грудня того ж року мене прийняли у театр на посаду акторки. А вже 6 грудня у мене була перша прем’єра – у тій же ж виставі “Поросятко Чок”! Я зіграла там роль Зайчика.

Якби я була лялькою, то… “петрушкою”, або, як ще називають, “рукавичкою”.
Як на мене, це найбільш динамічна, гнучка, пластична, дієва, виразна лялька з поміж усіх видів. Як акторка, я намагаюся розвивати і розкривати в собі ці засоби виразності. 

У своїй професії найбільше люблю… щодня засвоювати і пізнавати нові можливості ляльковедення, розкривати в собі нові грані, нові барви акторської майстерності, читати вірші, експериментувати, брати участь в нових проєктах.

Якби у мене була чарівна паличка… я би почала подорожувати в часі і відвідала би різні країни. Наприклад, Єгипет у V ст., Францію у X ст. чи Туреччину у XIV ст. Постаралася би відчути себе якимось давнім персонажем – королівною, Клеопатрою чи паяцом.

Мої незалежні проекти: Тифлокоментування вистав для людей з вадами зору.